Депресія та тривога – явища одного плану. Незважаючи на те, що під депресією найчастіше мають на увазі меланхолію, пригніченість і апатію, а під тривогою – страх і підвищена емоційна напруга, лікарі помітили, що саме депресивні хворі майже завжди відчувають тривожні стани. А депресія та тривога в сумі дають складну, важковиліковну хворобу, яку у світі психіатрії так і назвали – депресивно-тривожний синдром.
У хворих на депресивно-тривожний синдром стан набагато важчий, ніж у тих, хто відчуває ці два стани окремо. Так, наприклад, їм важче терпіти саме захворювання, важко взаємодіяти з людьми та виконувати свої соціальні ролі. Такі пацієнти можуть зробити суїцид, а, крім того, їх набагато важче лікувати.
Причин у депресивно-тривожного синдрому може бути багато:
• Переживання трагічних подій у житті (втрата близьких, звільнення з роботи, позбавлення певного соціального статусу);
• Хмарна погода (багато людей тяжко переживають відсутність сонця);
• Нестача життєво важливих амінокислот та їх похідних (серотоніну, норадреналіну, дофаміну);
• Спадкова схильність;
• Перевантаження мозку, яке часто є результатом стресової ситуації;
• Побічний ефект деяких лікарських засобів.
Під впливом депресії хворі відчувають глибоке розчарування у всьому, розпач, безпорадність, втрачають надію на якийсь сприятливий результат. Тривога робить всі ці почуття гіпертрофованими, загостреними і додає до них ще й порушення серцевого ритму, біль у ділянці грудини, задишку або дихальні спазми.
Депресію можна лікувати різними способами. Сучасні медики найбільшу перевагу надають наступним методам:
• Ліки-антидепресанти. Знімають почуття тривоги та полегшують перебіг депресії. Головне у цьому випадку – підібрати правильний антидепресант, інакше стан можна, навпаки, погіршити.
• Психотерапія. Допомагає усунути негативні думки та переживання, замінивши їх оптимістичними.
• Седативні засоби. Допомагають заспокоїтися і знизити відчуття тривоги, хоча багато з цих ліків викликають звикання, і лікарі намагаються призначати їх лише на певний курс лікування.
• Зміна обстановки, режиму або способу життя. Для пацієнтів з депресивно-тривожним синдромом це насамперед здорове харчування, часте перебування на свіжому повітрі, відмова від шкідливих звичок, помірні фізичні навантаження, уміння розслаблятися та правильно дихати. Для кожного хворого така програма підбирається індивідуально.